Протести, суд і спортивний бойкот: реакція світу 27 лютого 2022
Опубліковано: | Суспільство | Автор: Редакція «Мозаїка»
Ретроспектива про те, як на четвертий день вторгнення протести, судовий позов України та рішення спортивних клубів склали картину міжнародної реакції.
27 лютого 2022 року реакція на російське вторгнення в Україну виявилася одразу на кількох рівнях: вулична, судова та спортивна. Цей день і попередні три показують, як протест проти війни поширювався від столиць до невеликих міст.
Судовий позов
У цей день Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН. Київ просив видати розпорядження про негайне припинення російських військових дій. Це був правовий напрям реакції, відмінний від заяв і мітингів.
Спортивний бойкот
У межах бойкоту Росії та Білорусі латвійський хокейний клуб «Динамо» (Рига) оголосив про вихід із Континентальної хокейної ліги на знак протесту проти вторгнення. Він приєднався до фінського клубу «Йокеріт». Таким чином рішення ухвалювали не лише політики, а й спортивні організації.
Протести в Білорусі та Росії
Найбільш ризикованими були акції там, де влада підтримувала війну чи була до неї причетна. 27 лютого в Мінську відбулися антивоєнні демонстрації, попри причетність Білорусі до вторгнення. Було затримано близько 440 людей.
У Росії ситуація була подібною. Станом на 26 лютого, відколи Володимир Путін розпочав вторгнення, по країні затримали приблизно 3000 учасників антивоєнних протестів. Поєднання цих даних показує, що вихід на вулицю в обох країнах означав високий ризик затримання.
Акції solidarity у світі
У попередні дні мітинги відбувалися в різних країнах. 26 лютого люди зібралися біля російського посольства в Лондоні: там демонстранти кидали яйця в будівлю й вимагали від Путіна вивести війська з України. У Тегерані іранська поліція розігнала протестувальників, які скандували «Смерть Путіну» біля посольства України. У Тайбеї близько 200 демонстрантів закликали припинити війну.
У США люди збиралися в Канзас-Сіті, Солт-Лейк-Сіті, біля Спейс-Нідл у Сіетлі та в інших містах, щоб висловити солідарність з Україною й закликати до миру. У чиказькому Грант-парку зібралися кілька учасників «Конвою свободи» — далекобійників, які теж заявили про підтримку України.
У Шотландії 25 лютого другий день поспіль протестували біля російського консульства в Единбурзі. Того ж дня в норвезькому Кіркенесі українці, норвежці та росіяни провели спільну акцію й вимагали судити Путіна в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
Заклик до європейців
У контексті цих акцій важливою була заява президента України Володимира Зеленського від 25 лютого. Він звинуватив європейське керівництво в бездіяльності, наголосивши, що після Другої світової говорили «ніколи знову», але нині це повторюється, а відповідь недостатня. Зеленський також закликав громадян країн Європейського Союзу виходити на протести й змушувати уряди діяти рішучіше.
Підсумок
У перші дні вторгнення протест мав різні форми: від яєць біля посольства до позову в міжнародний суд і виходу клубу з ліги. Масштаб затримань у Росії та Білорусі показував, яку ціну платили ті, хто виходив проти війни всередині цих країн.