Білорусь і війна: що казали 24–25 березня 2022 року
Опубліковано: | Політика | Автор: Редакція «Мозаїка»

Заяви Лукашенка та Кулеби, санкції Австралії й обережний оптимізм Єрмака — як виглядала дипломатична картина навколо війни наприкінці березня 2022 року.
25 березня 2022 року президент Білорусі Олександр Лукашенко повторив, що Білорусь не планує воювати в Україні. Водночас він попередив: країна може долучитися до війни, якщо агресію спрямують проти неї самої.
Ця заява стала продовженням розмови, яка точилася напередодні. 24 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба казав, що білоруські військові не бажають воювати пліч-о-пліч з Росією в Україні. Так з'явилися дві позиції щодо білоруської участі: офіційний Мінськ заперечував наміри вступати у війну, а Київ говорив про небажання білоруських військових.
Санкції проти Лукашенка
Того ж 24 березня Австралія запровадила санкції проти Лукашенка та його родини. Їх пов'язали з підтримкою російського вторгнення. Окремо під санкції потрапили 22 «російські пропагандисти й оперативники дезінформації», серед них керівні редактори Russia Today, Фонду стратегічної культури, InfoRos та NewsFront.
Переговори й економічний тиск
У ці самі дні тривали переговори між Росією та Україною. 24 березня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що в них є прогрес, і висловив «обережний оптимізм» щодо можливості припинення вогню, яке завершило б війну.
Економічний вимір конфлікту також перебував у фокусі. 23 березня президент Росії Володимир Путін зажадав, щоб країни, яких він вважає «недружніми», платили за поставки природного газу в рублях.
Що вимальовується
Якщо зіставити ці повідомлення, видно кілька паралельних ліній: політичні запевнення щодо участі Білорусі, санкційний тиск на білоруського лідера та російських медійних і пропагандистських діячів, обережні сподівання на домовленості та спроби Москви змінити умови розрахунків за газ. Усі вони належали до одного відтинку — 23–25 березня 2022 року.