8 березня 2022 року: дипломатичний тиск і поступки Києва

8 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський в інтервʼю ABC News заявив, що Україна готова обговорювати статус невизнаних Україною «ДНР» і «ЛНР», які визнала Росія, — йдеться про сепаратистські райони Донеччини та Луганщини. Він також визнав, що країна, можливо, більше не готова до прийняття в НАТО.

Дипломатичний трек

Ці заяви прозвучали на тлі активізації посередників. 7 березня було оголошено, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні міністрів із початку вторгнення.

Турецький напрямок розвивався і раніше. 6 березня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягнути переговори можуть їх зірвати. Він також вимагав від України припинити бойові дії, щоб військова кампанія завершилася. Того ж дня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафтолі Беннет заявив, що його країна намагатиметься посередничати у припиненні вогню, навіть якщо спроби не матимуть успіху.

Ядерна безпека і бойові дії

У розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном 6 березня Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії. Водночас бойові дії тривали: Зеленський повідомив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Позиція країн НАТО

У союзників позиції різнилися. 7 березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї через її територію до інших держав — членів альянсу. Проте перевезення зброї до України цей указ не дозволяв.

Що це означало

У підсумку 8 березня картина складалася з кількох ліній: публічної готовності Києва говорити про питання, які порушувала Москва, посередницьких зусиль Анкари та Єрусалима, обіцянки Путіна щодо атомних станцій і обмеженого підходу Будапешта до постачання зброї. Результати запланованої зустрічі в Анкарі на той момент були невідомі.