7 березня 2022: дипломатія навколо війни та рішення Угорщини

7 березня 2022 року стало відомо про заплановану зустріч міністрів закордонних справ Росії, України та Туреччини. Сергій Лавров і Дмитро Кулеба мали провести тристоронні переговори з турецьким міністром закордонних справ Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Як повідомлялося, це була б перша зустріч Росії та України на рівні кабінету міністрів від початку вторгнення.

Рішення Угорщини

У той самий день прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяв розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів альянсу. Водночас постачання зброї через угорську територію до України указ не передбачав.

Розмови напередодні

Дипломатична активність тривала й у попередні дні. 6 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню між Росією та Україною. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може звести зусилля нанівець. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії.

Того ж дня, під час телефонної розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном, Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет 6 березня заявив, що його країна намагатиметься посередничати в досягненні перемир’я між Україною та Росією, навіть якщо спроби виявляться невдалими. Днем раніше він зустрівся з Путіним у Москві, ставши першим світовим лідером, який особисто зустрівся з ним після початку вторгнення. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв 5 березня також підтримав будь-які зусилля з посередництва.

Заяви Путіна та удари

5 березня Путін назвав західні санкції схожими на оголошення війни й попередив, що спроба запровадити бесполітну зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Він також заявив, що на Донбасі з 2014 року загинули приблизно 13–14 тисяч людей. Того ж дня він підписав указ, що дозволяв розраховуватися за суверенні та корпоративні борги перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії.

Президент України Володимир Зеленський 6 березня повідомив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано внаслідок удару вісьмома російськими балістичними ракетами.