28 лютого 2022: переговори, заявка до ЄС і відмова щодо безпольотної зони
Опубліковано: | Політика | Автор: Редакція «Мозаїка»

Аналіз подій дня, коли Київ підписав заявку на членство в ЄС, розпочалися переговори з Росією, а НАТО відхилило запит про закриття неба.
28 лютого 2022 року дипломатична й військова картина навколо війни в Україні змінювалася одразу в кількох напрямах: від початку переговорів до формальної заявки на вступ до Європейського Союзу.
Переговори і ядерний тиск
Радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що мирні переговори розпочалися в межах зусиль із завершення війни. Україна під час них вимагала припинення вогню. Напередодні, 27 лютого, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російська делегація прибула до Гомеля в Білорусі. Президент Володимир Зеленський відкинув Білорусь як місце зустрічі, адже ця країна не є нейтральною стороною. Зрештою сторони домовилися про переговори на кордоні Білорусі та України біля річки Прип'ять, а українська делегація їхала туди через Польщу з міркувань безпеки.
Того ж 27 лютого президент Росії Володимир Путін наказав привести ядерні сили в стан підвищеної готовності у відповідь на те, що він назвав агресивними заявами членів НАТО. Це формувало тло, на якому відбувалися перші контакти.
Офіс президента Франції Еммануеля Макрона повідомив, що під час телефонної розмови Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення атак на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру та забезпечення безпеки головних автошляхів.
Курс на Європейський Союз
Зеленський 28 лютого підписав заявку на членство України в ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до Євросоюзу, що це країна, яка є однією з європейців, і що її хочуть бачити в європейській родині.
Також було заявлено про військову допомогу. Прем'єрка Швеції Магдалена Андерссон оголосила, що країна надішле Україні військове спорядження, зокрема протитанкові гранатомети. Так Швеція відійшла від доктрини не постачати зброю державам, залученим в активний конфлікт.
У той самий день до Польщі почали прибувати українські льотчики, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. Український уряд назвав цифру в 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Євросоюз.
Межі підтримки Заходу
Зеленський закликав президента США Джо Байдена та НАТО запровадити над Україною безпольотну зону. Речниця Білого дому Дженн Псакі, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявили, що НАТО і США цю можливість виключили.
Тож відмова щодо безпольотної зони контрастувала з іншими кроками: політичним сигналом від Брюсселя, поставками озброєнь окремими державами та санкційним тиском. Раніше, 27 лютого, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу задіяв положення воєнного часу Конвенції Монтре та обмежив прохід військових суден, бази яких не розташовані на чорноморському узбережжі.
У Росії 28 лютого Путін наказав заборонити переказувати за кордон тверду валюту, зокрема долари й євро, зокрема й на обслуговування зовнішнього боргу. Чи означає це дефолт, було неясно.
Підсумок дня
За добу переплелися три лінії: переговорна, європейська та військово-допоміжна. Україна отримала політичний сигнал підтримки й нові поставки, але не домоглася закриття неба. Водночас перші переговори розпочалися без згоди на припинення вогню.